Приходять навіть бабусі та іноземці: у теробороні розповіли, як триває запис і кого беруть
Через загрозу нового вторгнення Росії, кияни все активніше записуються до лав тероборони. Розповідаємо, як триває відбір у рекрутинговому центрі, які довідки потрібні та як обирають посаду.
До столичного рекрутингового центру на Хрещатику, 25, де консультують кандидатів на вступ у територіальну оборону міста, один за одним приходять містяни. В день, коли «Вечірній Київ» побував там, центр відвідало вже з двадцять людей. І практично кожного дня тут спостерігається така картина.
ПРО МОТИВОВАНИХ КИЯНОК ТА СЕРЙОЗНІСТЬ ВСТУПУ У ТЕРОБОРОНУ
Павло говорить, що у порівнянні з попередніми періодами кількість звернень зросла в рази. З кожних десяти візитів — приблизно 2-3 людини проходять відбір і мають можливість підписати контракт.
Ми й самі спостерігали діалог, коли пані поважного віку намагалася з’ясувати, чи візьмуть її до бригади тероборони, якщо вона буде співати й проводити культмасову роботу…
«Поки до нас приїздять люди з усіх районів міста й контингент дуже різний. Багато людей середнього й старшого віку, з військовим досвідом і навіть дефіцитними військовими спеціальностями. Їх мотивація мені зрозуміла. Бувають і жінки, студенти та молодь», — розповідає Павло.
Він розповідає, що доводиться іноді пояснювати, наскільки вступ у БТрО (бригада територіальної оборони) — це серйозно й не на короткий період. Люди думають, що їм тут дадуть постріляти, навчать виживати й поводитися в умовах бою в місті.
«Іноді запитують: чи можна долучитися, не підписавши контракт? Тобто людина хоче отримати зброю, боєкомплект, спорядження й аби їй доручили цінне майно, й при тому вона нічим не буде зобов’язана Збройним Силам! Дивна ситуація. Вісім років війни, а люди тільки зараз хочуть за 2 тижні отримати якісь компетенції, які відпрацьовуються місяцями та роками!», — говорить Павло Щибря.
Таким громадянам доводиться пояснювати, що таке набір у резерв територіальної оборони — окремого роду Збройних Сил України. Що це справжні війська, а не погратися й побігати з пейнтбольною рушницею. Й попереду реальне виконання бойових завдань, статус військовослужбовця з усіма перевагами, недоліками й обмеженням прав на період мобілізації в особливий період.
«Почувши пояснення, дехто думає, дехто одразу відмовляється. Я даю контакти приватних організацій та громадських об’єднань, які надають послуги та навички для таких «допитливих», — пояснює співрозмовник.
ПРО НЕБАЙДУЖИХ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОБРАННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
«До нас часто звертаються іноземці. Сьогодні телефонувала киянка, у якої чоловік американець й вони хотіли записатися до БТрО. Також звертався француз та алжирець», — розповів Щибря.
Павло каже, що рекрутинговий центр — це перша ланка, куди можна зайти проконсультуватися, подзвонити й поставити запитання. Далі кандидатів спрямовують відповідно до результатів певної співбесіди. Якщо вони придатні для служби за віком й розуміють, що це таке, то направляємо у конкретний батальйон й районний Центр комплектування (колишній райвійськкомат).
Посаду в батальйоні обговорюють з його командиром, який комплектує штат різними спеціалістами, наприклад, стрілками, зв’язківцями, медиками, інженерами.
ПРО МЕДОГЛЯД І ВАЖЛИВІ ПЕРЕВІРКИ
У батальйоні оцінюють спроможності кожного новобранця, його досвід, військову спеціальність. Рекрути проходять профільний психологічний тест.
«А ще є надважлива процедура — проходження військово-лікарської комісії — обов’язковий медогляд для встановлення придатності людини до військової служби у теробороні. Для тих, хто недавно відслужив контракт й захотів перевестись до нас, жити цивільним життям і залучатися як резервіст, медогляд є простішим. Для інших проходження медоглядів й збирання довідок вимагатиме часу й зусиль. В цілому це стандартна процедура й стандартні аналізи, довідки», — говорить Павло.
Він пояснив, що поряд з іншими має служити здорова людина, тому потрібні й довідки з тубдиспансеру, про відсутність сифілісу, ВІЛ/СНІД, флюорографія, кардіограма, аналізи крові й інші. Крім того, рекруту треба — як і для водіїв та власників зброї — мати форму 127-О — довідку від психіатра та нарколога, яка отримується у диспансері за районом проживання.
З цими документами людина й проходить військово-лікарську комісію у військкоматах. Крім цього, звичайно ж, має бути заява про бажання проходити службу, автобіографія, характеристика з місця роботи або навчання, довідка про склад сім’ї, про несудимість, паспортні дані та ідентифікаційний код — з таких документів складається особова справа резервіста.
Документи залишаться у посадової особи в районному центрі комплектування. А у батальйоні їх перевірять. Одночасно зі збиранням паперів, рекрути можуть проходити навчання.
Ще один відвідувач рекрутингового центру, якого проконсультував Павло під час нашої розмови, — Володимир Кошоленко.
Він розповів, що разом з братом-близнюком Русланом хочуть стати резервістами тербату. Їм по 37 років, здорові й готові служити. За фахом Володимир культуролог, військових компетенцій не має. Проте мотивований, й багато років допомагав відомим столичним волонтерам, їздив з ними на лінію зіткнення.
Павло Щибря направив його до командира батальйону Печерського району, тобто за місцем проживання. Адже надважливо, щоб резервісти мали змогу якнайшвидше дістатися до місця збору свого підрозділу, отримати завдання та зброю.
«Територіальна оборона має дуже високий потенціал, адже ці військовослужбовці постійно готові до викликів і подій, які трапляються в кожному населеному пункті — до ліквідації пожеж, повеней, підтоплень, епідемій, бойових дій. Це дуже круто насправді й підвищує безпеку в кожному регіоні», — вважає Павло.
Джерело: vechirniy.kyiv.ua
